Камінь Нефрит

Формула: Ca2(Mg,Fe)5[Si4O11]2(OH)2
Твердість: 5,5-6,5
Щільність: 2,95 – 3,4 г/см³
Сингонія (вид симетрії кристала): моноклінна
Показник заломлення: 1,62
Блиск: жирний, скляний

Священний камінь давнини, а зараз лікувальний та виробний – чудодійний нефрит. Назва напівдорогоцінної утворення походить від латинського позначення людської нирки (нефро). Саме для лікування захворювань нирок камінь вперше став застосовуватись у давній медицині. Останнім часом нефрит дуже популярний у практиків оздоровчих систем стародавнього Китаю, особливо у жінок.

Основні родовища нефриту відомі в Канаді, Китаї, Новій Зеландії, Австралії та на острові Тайвань. Камінь видобувають із розсипів та шахтним методом. Гірський нефрит трохи менш цінний, ніж річковий, так як не був схильний до природної обробки водою. Існує також велика класифікація за кольорами. Високо цінується білий нефрит, який може мати відтінок бежевого, сірого, кремово-коричневого, зеленого та інших кольорів. Своєю дорожнечею також відомі червоний, лавандовий, чорний, блакитний і жовтий нефрити. Найпоширеніший вид мінералу має спектр різноманітних зелених відтінків.

У Китаї нефрит завжди вважався Імператорським каменем і навіть зараз є національним надбанням країни. Високо цінувався зелений мінерал й в інших країнах 19 століття, за нього давали дві рівні долі срібла. У 1960 році в КНР було знайдено найбільший у світі нефрит вагою 260 тонн, з нього в 90-х роках було виготовлено статую Будди. Навесні 2013 року в Киргизстані на дні водоймища було знайдено з припущенням – нефритоїд – вагою 160 тонн, але обладнання на його вилучення в країні поки немає. До відомих реліквій з описуваного матеріалу відносяться: саркофаг Олександра III, могильна плита Тамерлана, військовий талісман Олександра Македонського, артефакти часів династії Мін.

Довгий час Нефрит шанувався як священний камінь і його використовували виключно з релігійною метою. Сережки, браслети, намиста, кубки, вази та статуетки з химерним різьбленням з’явилися набагато пізніше. У Китаї це сталося з настанням епохи правління династії Мін. А ось у Єгипті і зараз ставляться до каменю з великою повагою. Тому що за часів фараонів нефрит використовували в обряді муміфікації, замінюючи їм у тілі померлої людини серце, яке ховали в окремій посудині. Кочові азіатські народи застосовували нефрит для виготовлення ефесів шабель, рукояток мечів та різних знарядь. Про це говорять археологічні знахідки, деяким із яких понад п’ять тисяч років.

Спектр лікувальних властивостей нефриту непросто широкий, а безмірний. Це камінь-цілитель, як кажуть у Китаї: «Камінь життя». Зелений колір мінералу – це основна ознака зв’язку нефриту з головним енергетичним центром людини – анахатою. Цей центр відповідальний за нормальну роботу серця та нервової системи, за гарне самопочуття та міцний імунітет. Нефрит надає сил, підвищує тонус, продовжує життя, а нагрітим камінням лікують хвороби нирок та попереку.